До поєдинку між чинним володарем титулу чемпіона світу за версіями IBF, WBA та WBO Володимиром Кличком (58-3-0, 51 КО) та польським претендентом Маріушем Вахом (27-0-0, 15 КО) залишилося лише кілька днів.

І чим ближче до самого бою, тим більше звідусіль лунає коментарів, порівнянь та прогнозів на переможця цього протистояння. Редакція сайту 24boxing.com.ua розпочинає серію матеріалів порівняльного аналізу Володимира Кличка та Маріуша Ваха. І розпочнемо з рівня останньої опозиції - дуже важливого фактора, який впливає на досвід, навики та майстерність опонентів.

Отож, першим розберемо претендента.

Маріуш Вах. За всю свою кар'єру поляк так жодного разу і не зустрівся із суперником хоча б другого ешелону суперважкої ваги. Можливо, просто не встиг, можливо промоутери не хотіли ризикувати кар'єрою свого підопічного, а, можливо, і те й інше. Хоча варто зазначити, що все-таки його рівень опонентів підвищувався по висхідній: спочатку були суперники, які невідомо, чи перемогли б у п'яних бійках в американських барах, згодом з'явилися відверті мішки, потім джорнімени, а потім... Стоп, все! Далі рівень опозиції суперників Ваха так і не розвинувся. І це є його ледь не найбільшою проблемою напередодні бою з Володимиром. Виходити спочатку проти третьосортних боксерів, а потім одразу на одного з найкращих супертяжів в історії - це дуже нелегко, якщо взагалі можливо.

Одним словом в трьох своїх останніх поєдинках Вах зустрічався з бійцями доволі відомими, щоправда у дуже вузьких колах, і сильними їх аж ніяк не назвеш. В лютому 2011 року Вах вперше заявив про себе, провівши, мабуть, найкращий бій у своїй кар'єрі. Тоді поляк зустрічався зі здоровенним Кевіном Макбрайдом, відомого за тим, що став останнім суперником легендарного Майка Тайсона. Так ось, Вах ефектно нокаутував Кевіна, і багатьма це сприймалося навіть як "Нокаут року".



Наступний супротивник менш відомий, і аж ніяк не сильніший Джейсон Гаверн, з яким Вах розібрався за 6 раундів. До слова, після Маріуша Гаверна били Олександр Устінов, Стів Каннінгем та Ліф Ларсон.



Ну, і останнім опонентом Ваха став Тай Філдс - американський боєць таких же габаритів, як сам поляк. На відміну від усіх попередніх опонентів, Філдс хоча б мав перемоги над боксерами більш менш відомим, такими, як Майкл Спротт або ж Костянтин Айріх. Але і йому нічого не вдалося протиставити Ваху: поразка технічним нокаутом у шостому раунді.



Переходимо до Володимира Кличка: В українського чемпіона послужний список - не до порівняння з суперниками Маріуша. За 16 років професійної кар'єри Кличко хоч і не мав епічних опонентів та все ж бив (на пару з братом) усіх найсильніших, які траплялися йому в цю не найщедрішу на боксерські таланти еру. Зупинимося на трьох його останніх боях.

2 липня минулого року відбувся один з найочікуваніших поєдинків сучасного боксу, від споглядання якого одні в результаті "плювалися", а інші навпаки, дивилися зі стриманим захопленням. Володимир Кличко за підсумками 12 раундів переміг Девіда Хея і забрав останній пояс чемпіона світу (за версією WBA), якого не вистачало в колекції братів Кличків. Ті, хто любить рубку, і хто виріс на протистояннях зразка 70-х років залишилися незадоволеними. Натомість ті, для кого бокс - це насамперед тактична і психологічна боротьба, а не мордобій - були у виграші. Тоді Володимир без питань побив найсильнішого претендента на трон Кличків, і після цього вже не залишилося питань, чиїм ім'ям назвуть цю епоху боксу.



А ось після цього суперники у Володимира були далеко не найсильніші. 8 березня Кличко побив елітного колись тяжа Жана-Марка Мормека, причому зробив це настільки візуально легко, що більшість (і доволі таки справедливо) залишилися незадоволеними вибором такого суперника. Справді, зі сторони виглядало так, що Мормек більше думав про свій гонорар, а не про те як би скласти кокунренцію Кличку. Результат того бою - чистий нокаут у четвертому раунді.



Ну, і останній бій молодший Кличко провів на Івана Купала, тобто 7-го липня. Його суперник, Тоні Томпсон, хотів перемогти більше, ніж Мормек. Але його бажання навіть близько не співпадали з його можливостями. Усі сподівалися на принаймні менш більш конкурентний бій, який ці боксери продемонстрували кілька років тому. Але Кличко помітно виріс з того часу, в той час, як 40-річний Томпсон відверто здав. Після одного з ударів у шостому раунді Томпсон впав і піднятися на рахунок "10" від рефері не зумів.