Російський боксер напівсередньої ваги Руслан Проводніков (22-2-0, 15 КО) після того, як трохи вляглися емоції, визнав, що таки програв бій чемпіону WBO Тімоті Бредлі (30-0-0, 12 КО). Хоча раніше заявляв, що його банально обікрали.

- Руслан, після бою з Бредлі минуло кілька днів, пристрасті трохи вщухли, міг би поділитися своїм баченням того, що сталося в рингу, а також оцінити вердикт суддів, що віддали близьку перемогу за очками твоєму суперникові?

- Наступного дня після бою я переглянув його відеозапис. Емоції в голові уляглися, я охолов і спробував дати об'єктивну оцінку. Можу сказати, що претензій до бокових суддів у мене немає - вони все зробили правильно. І той рахунок, який вони виставили, відповідає дійсності.

Візуально середину бою я провалив. Просто по своєму самопочуттю мені здавалося, що все гаразд. А він був активним, накидав удари і для суддів виглядав краще. Тому в мене немає до них жодних претензій.

- Чим була викликана деяка пауза у твоїх діях з третього по десятий раунди?

- Ви знаєте, в той момент я зрозумів, що можу завершити бій нокаутом, можу виграти, можу стати чемпіоном світу. До закінчення бою залишалося ще багато часу, і я думав, що в будь-якому випадку ще влучу потужним ударом. І ось це величезне бажання виграти, поцілити зіграло зі мною злий жарт. Я почав його ловити, чекав свого моменту, зарядився на удар і місцями перестав звертати увагу на його випади, його удари. Пресингував, чекав, що ось-ось він зупиниться, і я вдарю ... Якраз ці емоції, це бажання добити і, звичайно ж, брак досвіду призвели до того, що виникла ця пауза.

Після десятого раунду Фредді Роач сказав, що у мене залишилося зовсім небагато часу для того, щоб показати, що я можу його нокаутувати і що мені потрібно прийти до тями. Це начебто вийшло, і в дванадцятому раунді я зачепив його, але, на жаль, часу мені не вистачило.

- Руслан, ти давно виступаєш в рингу, здобув багато перемог нокаутом. Тебе не здивувала стійкість Бредлі?

- Вона мене і дивувала, і чіпляла по ходу бою. Я все думав: ну як же так, я такі сухі удари потрапляю, а він все стоїть ... Ну скільки ж можна ... Бовтається по рингу, присідає, але тут же відновлюється і не падає. У мене досі лікоть не згинається до кінця, спухла кисть лівої руки.

- Якщо бій тривав ще хоча б півхвилини, то, як вважаєш, зумів би ти виграти нокаутом?

- Я думаю, що так. І навіть не півхвилини, а хоча б секунд десять. Я відчував, що в той момент він вже перебував у мене під контролем.

За матеріалами allboxing.ru