Пропонуємо вам статтю із авторської колонки Олександра Бєлєнткий на "Спорт-Експресі", який висловив свою, але досить популярну серед журналістів, думку щодо витівок Шеннона Бріггза на адресу майже абсолютного чемпіона у суперважкій вазі Володимира Кличка.

"Чому витівки Шеннона Бріггза хвилюють російську публіку більше, ніж подвиг Григорія Дрозда на рингу?"

Бувають дні, і їх стає все більше, коли я ненавиджу свій телефон. Це коли він дзвонить занадто часто і мені задають питання, на які давно і назавжди набридло відповідати.

А ще є люди, яких я ненавиджу, бо це через них часто телефонує мій телефон і мені задають питання, на які мені давно і назавжди набридло відповідати.

Нарешті, мені набридло те, що широка публіка звертає таку велику увагу на людей, які скоюють ідіотські вчинки, з приводу яких мені тисячу разів задають одні і ті ж питання, на які мені давно і назавжди набридло відповідати, і мій телефон дзвонить, дзвонить, дзвонить ...

Людину, яку я в даний момент ненавиджу найбільше, звуть Шеннон Бріггс. Хто не в курсі - це досить відомий американський боксер, який в 2006-2007 роках недовго володів титулом WBO у важкій вазі.

Взагалі-то я з ним знайомий і ставлюся до нього дуже навіть непогано, бо він в глибині душі хороший мужик, але в житті поводиться, як повний кретин, а я за родом своїх занять змушений кожну його ідіотську витівку коментувати. Причому сам я про його кульбіті не те що розповідати, а читати б не став, але мене, на жаль, ніхто не питає, що я хочу читати, писати і говорити.

І були ж часи, коли про Бріггза хотілося і говорити, і писати. 4 листопада 2006 в Фініксі, штат Арізона, він секунд за двадцять до кінця бою нокаутував білоруса Сергія Ляховича. Той просто не знав, що вів за очками з пристойним відривом, і вирішив в останньому раунді ризикнути. Ризикнув...

Після бою Бріггз на прес-конференції був сам не свій від щастя, а потім раптом заплакав і сказав своїй дружині, яка там була і відволікала на себе всі чоловічу увагу, що це вона перемогла, бо він без неї ніхто. Вона була царствено красива - настільки, що було якось незручно обговорювати її фігуру, і у відповідь на слова чоловіка її очі зволожилися. Тільки зволожилися. Плакати їй довелося пізніше і з іншого приводу.



У листопаді 2010 року в Гамбурзі Бріггз, проявивши неймовірну стійкість, програв за очками Віталію Кличко. Я був у залі, сидів майже поруч із дружиною Бріггза і опублікував тоді не тільки статтю в газеті, але і свій фоторепортаж у себе в блозі, де показав, як від раунду до раунду мінялися обличчя дружини Бріггса і ще якоюсь його молодої і красивої родички з такими ногами, що вони витоптали серця всіх мужиків в партері.

Після бою Бріггза відправили до лікарні, і якийсь час летальний результат здавався дуже можливим. Кличко був там, зустрів заплакану дружину Шеннона і не втік від неї, як багато боксерів в такій ситуації. Потім Віталій подзвонив мені посеред ночі, знаючи, що я все одно не сплю, так як пишу статтю, і якимсь не своїм, стоншується голосом сказав, що не хотів бути вбивцею, що він чекав, що рефері зупинить бій, але той не зупиняв, і йому доводилося робити свою роботу.

Бріггз вижив, але три з половиною роки після цього нога його не ступала на ринг.

Знову вона туди ступила тільки в квітні цього року. За шість місяців Шеннон провів аж п'ять боїв, правда, все з мішками. На свій подив, я тільки що виявив, що моя улюблена боксерська організація WBA вивела його на сьоме місце у своєму рейтингу за його сумнівні бойові заслуги. Вищу математику я зрозумію раніше, ніж те, як чиновники цієї "богадєльні" складають свої рейтинги. Однак, як не крути, Бріггз тепер увійшов до числа претендентів на один з титулів, що належать тому з братів Кличко, який його ще не бив. Володимиру.

І ось тут почалося ... Втім, почалося все ще до того, як WBA скоїла свої чудеса еквілібристики, просунувши Бріггса в рейтингу. Шеннон відкрив полювання на Кличка. Він заявився до нього в зал, кинув в нього черевик, коли Володимиру бинтували руки, потім влаштував якийсь скандал на прес-конференції, здається, влаштував ще один скандал в залі. Вломився до ресторану, де Кличко чи то снідав, чи то обідав, підсів до нього і став їсти з його тарілки і дуже образився, коли Володимир вилив йому на голову склянку води. Нарешті, минулого тижня десь у Флориді Бріггс на катері нагнав Кличка, який катався на дошці з веслом, довго кружляв навколо нього і піднімав хвилю, поки Володимир не впав. Ось з останнього приводу я й отримав чергову лавину дзвінків. Сподіваюся, не все, що я говорив, потрапило в ефір різних радіостанцій і телеканалів, так як пару раз я просто психанув. Ніколи раніше зі мною такого не було.

Але просто раптом все якось набридло. Чому мені дзвонили в разів п'ять менше, коли Григорій Дрозд, всупереч всім очікуванням і прогнозам, здобув свою блискучу перемогу над Кшиштофом Влодарчиком і став чемпіоном світу? У нас що: дуже багато чемпіонів світу в професійному боксі? Чому деякі чемпіонські бої за участю наших боксерів наше телебачення в прямому ефірі взагалі не показує (як, здається, і в кривому), як останній поєдинок чемпіона світу за версією IBF в категорії до 57,2 кг Євгена Градовіча? Чому взагалі так мало людей знає, що у нас є такий чудовий боксер? І це тільки перші претензії, які приходять на розум.

Зате варто якомусь дурневі викинути черговий ідіотський номер, як все тут як тут. Чому витівки американського недоумка проти українського чемпіона викликають у росіян більше інтересу, ніж їх власні герої? Чесне слово, я цього не розумію. Ну, так. Є гірка образа на Кличка, і тому не можна упустити можливість в черговий раз ображено задатися питанням: а не разом чи з Бріггсом він влаштовує ці номери, щоб підігріти інтерес до матчу? Про те, як Володимира звинувачували в тому ж самому зовсім недавно, коли аналогічну, хоча і не настільки гучну, "полювання" на нього відкрив інший професійний скандаліст - британський важковаговик Дерек Чізора, - вже всі забули.

Послухайте: Бріггзу сорок два, все краще в його житті позаду. Судячи з усього, йому до смерті потрібні гроші, і заради того, щоб їх отримати, він готовий хоч півроку, хоч рік попрацювати безкоштовним клоуном. Коли мені не дзвонять з приводу його чергової витівки, я відчуваю до нього глибоке співчуття. Коли дзвонять двадцять разів поспіль - я починаю його ненавидіти. Так що дуже прошу: дайте мені можливість залишитися незлим людиною, і, коли він знову викине якийсь номер, не дзвоніть мені і не просіть це якось прокоментувати.

Краще поцікавтеся тим, як виступають наші боксери. В цьому плані нам останнім часом є чим пишатися.