Перспективний український напівважковаговик, бронзовий призер Олімпіади в Лондоні Олександр Гвоздик (1-0-0, 1 КО) потрохи освоюється у професійному боксі. Про те, як проходить адаптація, і чому Олександр вибрав саме Top Rank і Америку - боксер розповів в інтерв'ю.
- Уже близько двох місяців ви тренуєтеся в США в залі одного з найкращих американських тренерів Роберта Гарсії. Безпосереднім тренером є Гарсія, або хтось із його помічників?
- Основним і головним тренером є Роберт Гарсія. Але частину роботи виконує ще один тренер, що знаходиться в його залі - Марко Контрерас. Тобто, основну частину роботи зі мною проводить Гарсія, а доопрацюванням займається Марко. В принципі, як я бачу, Роберт так з усіма працює.
- Тренування поки проводите один раз на день?
- Ні, ми тренуємося двічі на день.
- Уже призначений наступний бій?
- Це ще не точно, але, можливо, що вийду в ринг у травні. Хоча точної інформації поки немає.
- Олександре, а в цілому подобається працювати саме в цьому залі, працювати саме з цими фахівцями?
- Так, мене все влаштовує, все подобається. Умови для тренувань відмінні і зовсім не такі як, наприклад, в Wild Card Gym, який хоч і дуже відомий і навіть легендарний зал, але там дуже тісно. У нас і сам зал більший і спортсменів у ньому тренується менше. У тренерів є можливість приділяти більше часу бійцям.
Умови життя також розташовують до щільної роботі так як Окснард - тихе провінційне місто, в якому немає якогось зайвого шуму і розваг.
- З тренерами спілкуєтеся по-англійськи?
- Так, звичайно.
- Тобто, англійську вже освоїв?
- Я не можу сказати, що прямо так освоїв, але все, що мені потрібно розуміти на тренуваннях, я розумію. Ми не спілкуємося на якісь складні теми і не використовуємо тисячі слів. А щоб зрозуміти тренера мені потрібно знати кілька десятків слів. Буквально за лічені дні будь-який спортсмен тут може адаптуватися і відчувати себе в залі комфортно.
- Ви приїхали в США один або з сім'єю?
- Один. Поки моя сім'я перебуває вдома, але я, звичайно ж, хотів би, щоб вони були зі мною. Подивимося, якщо все буде складатися, то я планую перевезти їх сюди. Знову ж, я не люблю дивитися далеко вперед і все буде залежати від того, як складатиметься моя кар'єра. Якщо все піде добре, і я буду більшу частину часу проводити тут, то я б хотів, щоб сім'я була теж тут. Поки ж дуже рано про щось говорити , так як я провів тут всього близько двох місяців і провів один бій. Буду перемагати - вони будуть поруч зі мною тут. Все піде погано - я буду вдома поруч з ними (посміхається). - З кимось із хлопців у залі спілкуєтеся або всі зайняті своїми справами?
- Тут немає проблем з цим. Навіть з тими ж хлопцями мексиканцями в залі немає ніяких проблем у спілкуванні . У залі тренується Женя Градович , литовець Егіс Каваляускас . Вони мене познайомили ще з одним хлопцем з Херсона, який живе тут вже сім років. Ось з цими трьома людьми в основному і спілкуюся. Окснард - це таке місто, в якому переважна кількість жителів мексиканці та окрім боксу тут займатися особливо нема чим.
- Ваше рішення перейти в професійний бокс прийшло до вас швидко чи ви довго обмірковували цей крок?
- Чесно сказати, вже після Олімпійських ігор у мене не було великого інтересу продовжувати боксувати в любителях. Я перейшов в "Українські отамани", де були всі мої хороші друзі: Саша Усик, Вася Ломаченко, Денис Беринчик. Першопрохідцем був Тарас Шелестюк, який поїхав до США, інші залишилися з командою. А потім сезон закінчився, Женя Хитров пішов, Вася пішов, Саша... Залишився тільки Денис Беринчик. Чесно кажучи, мене в цій команді більше тримав наш дружний колектив і, коли його не стало, я задумався над тим, що непогано було б спробувати себе на іншому рівні, в професійному боксі. Можливо, мені допомогло зробити вибір те, що інші хлопці перейшли в профі. Загалом же подивився на хлопців і повторив за ними як мавпа (сміється).
- Ви почали працювати з відомим менеджером Егісом Клімасом, з яким трохи раніше підписав контракт Василь Ломаченко. Це взаємопов'язано?
- Так, звичайно. Мій контакт з Егісом й відбувся через Василя. Ми добре дружимо з Васею і його батьком, які дали про нього дуже хороші відгуки. Спершу, ще в січні, я поїхав до них на збори, пожив з ним в одному будинку, подивився що це за людина і він мені став симпатичний. Плюс до всього він дійсно серйозний менеджер і робить велику і помітну роботу в світовому професійному боксі. Так що я розумів досить просту річ - навіщо мені їхати до Америки і шукати кота в мішку, коли є людина, яка працює з моїм другом і має хорошу репутацію, а також серйозну позицію у професійному боксі. Також важливий і той факт, що він російськомовний. Це полегшує роботу.
- Але ви також мали пропозиції залишитися боксувати будинку і вели переговори з K2 Promotions?
- Так, я вів переговори з K2, Урал Бокс Промоушенс, Лу Дібеллою, Кеті Дувою та іншими. Тому спочатку, коли я вирішив перейти в профі, я проводив багато зустрічей і переговорів. Ми багато спілкувалися з Сашею Красюком, а також іншими промоутерами і на підставі всього почутого і побаченого я зробив вибір на користь Top Rank. Все-таки "мекка боксу" - це Америка і мені захотілося спробувати свої сили тут.
- Чи не накладає додаткову відповідальність те, що вже зараз у вас безліч уболівальників, частина яких називає вас одним з найперспективніших бійців тієї "золотої" збірної України?
- Насправді я намагаюся до цієї думки не прислухатися і останнім часом навіть перестав заходити на ресурси про бокс, тому що там можна багато прочитати як хорошого, так і поганого. Мені часом навіть цікаво зайти на ваш сайт і подивитися, що пишуть, але я цього не роблю. Взагалі, якщо хочеш, щоб про тебе нічого поганого не говорили, потрібно закритися і сидіти вдома. І яким би не був боксер хорошим чи поганим, завжди знайдуться люди, які будуть говорити погане про хорошого бійця, а про поганого, що він - красунчик.
Я ж, наприклад, більше люблю, коли мене хтось критикує і пише претензії. Мене це мотивує на те, щоб довести їм зворотнє. А аванси - це не те для мене. Тим більше, що я поки нічого не зробив, щоб їх отримувати. Ось коли я зроблю що-небудь, тоді вже й можна буде про щось говорити. Поки ж говорити нема про що.
- 12 квітня ви провели дебютний бій, в якому вийшло виступити досить яскраво і нокаутувати свого суперника вже в першому раунді.
- Так, але кожен боксує так, як дозволяє йому його суперник. Такого бійця, як у мене був у першому бою, міг би нокаутувати не тільки я, але і багато інших. Так що я не надаю цьому великого значення. Мені подобається, як на цей рахунок сказав Андре Ворд: "Багато нокаутерів, коли вони боксують з боксерами класу "B" і класу "С". Але дуже мало нокаутерів, коли доводиться боксувати з суперниками класу "А" . Так, було у Майка Тайсона час, у Менні Пакьяо, але в цілому ситуація така, що в чемпіонських боях не так вже й багато нокаутів. Нокаутують там, де є велика різниця в класі. - По першому поєдинку можете сказати, що професійний бокс - це саме те, що вам цікаво? Як вам рукавички, наприклад?
- Рукавички, звичайно, дійсно дуже жорсткі і в таких рукавичках ударів краще не пропускати. Поки я можу сказати так: рукавички мені шалено сподобалися, але тільки з урахуванням того, що мене поки не били у відповідь. Бити в таких рукавичках відмінно, а ось пропускати поки не пробував, але думаю, що не дуже. Для голови точно не дуже корисно.
- Ви билися в великому залі, в рамках величезного події. Відчули атмосферу великого боксу? Як вважаєте, краще починати в рамках великого шоу чи краще в невеликих залах, де тиск менший?
- Думаю, що краще у великих. А що стосується тиску атмосфери великого залу, то чого нам бояться? Ми були на Олімпіаді, де билися перед тисячами глядачів. Тут же зал був дуже великий, але під час мого бою в ньому були присутні не більше 500 чоловік. Тут свої закони і на бої андеркарда приходять не так багато глядачів. У шоу, де я виступав, були кілька боїв андеркарда, потім годину різниці і вже після цього починалися бої основного PPV-шоу. Зал наповнився тільки в перерві, до бою Хабіба.
З іншого боку виступати в такому великому шоу добре тим, що на ньому присутні всі медіа та люди, що працюють в боксі. Так що за те, що Боб Арум організував мені бій в рамках такого вечора, я можу йому сказати тільки спасибі.
- Яка стратегія Top Rank на ваше просування? Напевно ви обговорювали це під час підписання контракту. Василь Ломаченко, наприклад, вже в другому бою проводив бій за титул, а влітку проведе другий чемпіонський поєдинок. Чи є у вас подібні домовленості?
- Я, звичайно, міг попросити щось схоже на домовленості Василя, але, думаю, в цьому випадку мені мало б що світило. На жаль. Природно я говорив, що не хотів би довго сидіти на мішковій дієті і в міру можливості і виступів підвищувати рівень опозиції. Це було моїм проханням, яке мені пообіцяли виконати. Хоча тут знову ж таки все буде залежати від того, наскільки добре я буду набирати форму і як буду виступати. Кожен боксер хоче скоріше пройти шлях до титулу і завоювати його. Але і виходити на бій за пояс чемпіона світу я б хотів тільки тоді, коли буду до нього готовий.
Гвоздик: Я готовий битися з Бетербієвим 05.11.2024
Сенсу в реванші з Бенавідесом немає. Лише Гвоздік підзаробить, а глядачам такий бій не цікавий і значить двобій буде економічно не вигі...